День української писемності та мови


9 листопада - День української писемності та мови
(#ДеньУкраїнськоїПисемностіМови)
Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
(Дмитро Білоус)

Щороку 9 листопада, починаючи з 1997 року, Україна відзначає День української писемності та мови.
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, “батька українського письма”.

Історія свята
День української писемності та мови – державне свято, яке започатковано в 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі.


Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.
Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.
Та ми не будемо довго вдаватись в історію, яку й так всі знають. Наразі, ми живемо в історичні часи й маємо як ніколи раніше турбуватись про сьогодення. У тому числі, й про нашу мову.
Добірка корисної інформації  до святкування Дня української писемності та мови
У День української писемності та мови за традицією:
1. Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.
2. Відзначають найкращих популяризаторів українського слова.
3. Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
4. Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу.
5. Проводять Радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.
Цю акцію започаткували з 2000 року. Щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту і не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
6. Проводять тематичні заходи, читання віршів, літературні вечори.

Цікаві факти про українську мову
  1. Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
  2. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської), входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
  3. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
  4. Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.
  5. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
  6. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
  7. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
  8. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
  9. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
  10. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
  11. За доведеними результатами дослідження вченого Василя Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис. р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
  12. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.
  13. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
  14. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
  15. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
  16. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка: 147 мовами народів світу.
  17. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
  18. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
  19. Витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського – перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
  20. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
  21. Сучасна українська мова налічує згідно зі словником Національної Академії Наук України близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
  22. У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
  23. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
  24. Українська мова багата на зменшувальні форми Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість української мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
  25. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить видання "Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
Перелік тем конспектів, сценаріїв до Дня української писемності та мови
1. 9 листопада – День української писемності та мови. Літературно-мовний КВК (сценарій, презентація, музика)
2. Усний журнал до Дня української писемності та мови
3. Мово моя українська. Квест для учнів 5-9 класів
4. Літературно-музична композиція до Дня української писемності й мови (5-9 класи)
5. Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла. Сценарій свята до Дня української писемності та мови (конспект, презентація)
6. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить… Захід до Дня української писемності та мови
7. Мово українська, мово солов’їна. Інтелектуальна гра-конкурс знавців української мови (до Дня української писемності та мови)
8. Мова єднає всіх. Мовознавчий турнір (7-8 класи)
9. Сценарій свята до Міжнародного дня рідної мови
10. Квест до Дня української писемності та мови
11. Свято рідної мови до Дня української писемності та мови (сценарій свята)
12. Наша Батьківщина – Україна. Виховний захід до Дня української писемності та мови
13. Сценарій свята-конкурсу знавців рідної мови до Дня української писемності
14. День української писемності. Сценарій позакласного заходу
Ці матеріали ви знайдете на сайті “Ерудит.нет” за посиланням: https://erudyt.net/.../den-ukrajinskoji-pysemnosti-ta-movy
Лепбук "9 листопада — День української мови та писемності"
Лепбук буде цікавим школярам різного віку. Робота знайомить з історією свята, цікавими фактами про українську мову, містить тематичні загадки і прислів’я, а також картки з питаннями для бліц-опитування.
У файлі є всі необхідні шаблони, кармани і вкладки, потрібно лише роздрукувати і склеїти. Також приведені пусті картки для вкладок, щоб можна було самостійно доповнити роботу своїми матеріалами.


Вікторина "Українські приказки"
  
Гімн українській мові
Відомі люди про значення мови
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).
Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).
Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Р. В. Емерсон).
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)
Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).

А також вислови про мову від сайту "Весела Абетка" http://abetka.ukrlife.org/mova_ua.htm

Список книжок для вдосконалення мови своєї і користувачів бібліотеки.
1. Береза Т. Гарна мова — одним словом : словник вишуканої української мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2015, 2021. – 420 с. – Електронна версія: https://ecpl.com.ua/.../2020/03/Odnym_slovom_2015-1.pdf
Автор опрацював найдавніші твори української мови, відібрав із них найцікавіші уживані раніше слова. Та своєю працею доводить, що ми втратили велику частину цікавих виразів і слів. Безперечно, це найцікавіший гід по історії української мови й літератури.
2. Авраменко О. 100 експрес-уроків української / Олександр Авраменко ; ілюстратор Наталка Гайда. – Київ : #книголав, 2016. – 192 с. : іл. – (Серія книг "Уроки української від Олександра Авраменка).
Відомий український радіоведучий та борець за популяризацію української мови — розробив ці вправи спеціально для нас. Тих, хто вчиться позбуватись неправильних слів в українській мові й найкраще запам’ятовує інформацію при виконанні практичних завдань.
3. Уліщенко О. М. Мова чудова / Ольга Уліщенко ; ілюстратор Ірина Потапенко. – Харьків : Vivat, 2016. – 356 с. : іл.
Найкращий варіант для дітей, адже книжка написана жвавою мовою. Вміє зацікавити головними героями творів та допомагає легко засвоїти матеріал.
4. Клименко Н. Українська легко! / Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко. – Київ : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. – 288 с. : інфографіка. – (Серія "Мова – ДНК нації").
Книжка про того самого Лепетуна — головного героя сайту Мова — ДНК нації. Ми вже згадували про цей ресурс вище. А книжка також складається у більшості з ілюстрації та стислих правил. Чудовий подарунок тому, хто хоче зробити свою мову чистішою.
Детальніше: https://ukr-mova.in.ua/library/
5. Лукач С. Говорим и читаем по-украински. Русско-украинский разговорник / Світлана Лукач. Київ : Зелений пес, 2015. – 352 с.
Книжка, яку потрібно було створити вже давно! Довідник для російськомовних людей, які хочуть вивчити українську і не знають з чого почати. Окрім зрозумілої теорії, розподіленої на тематичні блоки, є вправи для закріплення матеріалу.
Віртуальна виставка "Дорожи українською мовою, рідна мова – основа життя" / Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
Для перевірки та покращення знань з української мови, рекомендуємо український ресурс: "Мова — ДНК нації"
(https://ukr-mova.in.ua/) – це:
- освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови;
- спроба трьох небайдужих людей поділитися закоханістю в рідну мову;
- мрія про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
У вебресурсі є різноманітні вправи, диктанти, правила, словники. Також вбудована функція перевірки свого тексту на наявність помилок та русизмів. А із “суржиком” борються за допомогою яскравих та цікавих малюнків із простими поясненнями.
Заходьте, знайомтесь самі та знайомте своїх читачів!

Джерела інформації: 

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...