воскресенье, 8 ноября 2015 г.

День української писемності та мови



Щорічно, 9 листопада, в нашій країні відзначається День української писемності та мови. Це свято було встановлено 9 листопада 1997 року Указом Президента України "Про День української писемності та мови" за ініціативи Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

Цього ж дня вшановується пам’ять святого преподобного Нестора-літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років став послушником у Києво-Печерській лаврі. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Преподобний Нестор прожив довге життя. Важке, подвижницьке. Книжкова справа стала змістом його життя.
Відзначаючи свято української писемності та мови, ми вшановуємо пам’ять про видатного письменника, автора та упорядника "Повісті минулих літ", великого літописця нашої землі Преподобного Нестора. Своє завдання він вбачав у тому, щоб сіяти добро у серці людському та доносити до нащадків сторінки з історії своєї країни. Його "Повість минулих літ" саме і закінчується зверненням до грядущих поколінь, які мають знати минуле, щоб творити своїми руками майбутнє.
Тож читайте, пізнавайте, оволодівайте високою культурою усної і писемної мови, сійте у своєму серці любов до всього українського та передавайте її майбутнім поколінням.

Зі святом Вас, шановні колеги!
PS:
Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (Олександр Олесь).
Одна вона у нас така –
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вінка.
(Тарас Шевченко).
Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (Павло Мовчан).
Коли забув ти рідну мову,
Яка б та мова не була –
Ти втратив корінь і основу
Ти обчухрав себе дотла.
(Андрій Білоус).
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний).
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(Максим Рильський).

Мова єднання.wmv 

Матеріали взято з сайтів:

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...