Український Андерсен


Видатний дитячий письменник, автор знаменитих "Тореадорів з Васюківки" - Всеволод Нестайко

Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно «Тореадори з Васюківки» перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливого Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в Бердичеві Житомирської області в родині службовця. Дід майбутнього письменника - Денис Нестайко був православним священиком. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, пропав його батько. Ішов страшний 1933 рік, і родина Всеволода Нестайко проживала в Києві. Як згадує сам письменник:
"І де б мені довелось побувати, нехай навіть у самих цікавих подорожах, коли я повернуся в Київ, серце в міні б'ється від радісного хвилювання при зустрічі з рідним містом".
Мати В. Нестайка була вчителькою, і квартира перебувала в приміщенні тієї ж школи, де вона викладала.
"З одного боку - було весело - жити в школі, а з іншої... Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна писала в щоденник: "Завтра прийти з родителями!" Мені в щоденнику нічого не писали: моя мама була поруч", - згадує письменник.
Безтурботне життя Всеволода в молодшій школі закінчилося в одну мить - почалася Велика Вітчизняна війна. Хлопчикові було тоді одинадцять років. З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мама організувала у своїй кімнаті підпільне навчання, щоб учні не забули отриманих знань. Ці уроки допомогли - Всеволода прийняли відразу в шостий клас. Це було тоді, коли ще Київ лежав у руїнах. Хлопчик відразу потягнувся до літератури. І коли настав годину вибирати професію, вирішив, що це буде тільки література.
Закінчивши десятилітку в 1947 році, майбутній письменник поступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету на відділення чеської філології й захистив диплом роману Я.Гашека "Пригоди бравого солдата Швейка".
Нелегкими були післявоєнні роки Всеволода Нестайко: голодними, але це були роки юності й роки студентства, які запам'ятовуються на все життя. В. Нестайко працював у редакціях журналів "Дніпро" ("Дніпро"), "Барвінок" ("Барвінок"), у видавництві "Молодь". З 1956 по 1987 роки завідував редакцією видавництва "Веселка".
Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він сильно хотів скоріше вирости й стати дорослим і сильним.
"Може тому, що я був і в правду був маленького росту, майже самий маленький у класі. Маленький, худенький та до того ж рудий. Вогненно рудий. Мене дражнили "Море горить!", "Пожежна команда". А ще в класі мене називали рудим африканським їжачком," - згадує письменник.
І щоб скоріше вирости, Всеволод роками стояв під дощем і лягав спати в сім. От так у сні й нетерпінні В. Нестайко й не помітив, як зненацька виріс майже під два метри й перестав бути рудим.
"І миттю зміркував, що дарма поспішив вирости, що дитинство - сама прекрасна, сама щаслива пора в житті людини. І так мені схотілося повернутися назад! Назад - у дитинство. Тільки шляху назад немає.."

І все-таки таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цей шлях. І знайшов через мрію в реальності. Як тільки стали виникати думки про повернення в дитинство - почав писати для дітей веселі й мудрі книги. Може, від діда по материнській лінії, Івана Семеновича Довганюка, він успадкував неймовірне почуття гумору. Відомо ж, без таланта, без доброти й любові до дітей дитячим письменником стати неможливо.
"А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше".
Всеволод Нестайко - дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде довірчу розмову, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічним-глузливим поглядом на своїх героїв, на їхні недотепні вчинки, у такий спосіб затверджують добро, чесність, відкритість, засуджуючи зло, малодушність, заздрість. Перші добутки для дітей Всеволод Нестайко почав видавати в журналах "Барвінок" і "Піонерія" (нині "Однокласник").
Перша книжка "Шура й Шурка" побачила світ у 1956 році. Майже п'ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданнями біля тридцяти книжок розповідей, казок, повістей і п'єс.
Найвідоміші з них "У країні сонячних Зайчиків" (1959), "Супутник ЛІРА-3" (1960), "Космо-Натка" (1963), "Робинзон Кукурузо" (1964), "Тореадори з Васюківки" (1973), "Одиниця з обманом" (1976), "Неймовірні пригоди в лісовій школі" (1981), "Загадка старого клоуна" (1982), "П'ятірка з хвостиком" (1985), "Незнайомка із Країни Сонячних Зайчиків" (1988), "Слідство триває...", "Таємничий голос за спиною" (1990), "Неймовірні детективи" (1995) та інші твори, які не перелічиш.
Книги В.З. Нестайка переведені на двадцять мов, у тому числі, на англійську, німецьку, французьку, іспанську, арабську, бенгальську, угорську, румунську, болгарську, словацьку та інші. Однією російською його книги виходили тринадцять разів.
За творами Всеволода Нестайка поставлені фільми, що одержали міжнародні премії.
Телефільм "Тореадори з Васюковки" одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Олександрії (Австралія) - головну премію (1969).
Кінофільм і "Одиниця з обманом" завоював премію на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1984), відзначений спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі в Габрово (Болгарія, 1985).
Всеволод Нестайко - лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку "Неймовірні пригоди в лісовій школі"), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку "Незнайомка із Країни Сонячних Зайчиків"), премії імені Олександра Копиленко (за казку "Пригоди ежонка Кольки Колючкина і його вірного друга й однокласника зайчати Коськи Ухина").
Він був визнаний гідним другої премії в першому Всесоюзному конкурсі на кращу дитячу книгу за повість у розповідях "П'ятірка із хвостиком".
В 1979 році рішенням Міжнародної ради по дитячій і юнацькій літературі трилогія "Тореадори з Васюківки" внесена в Особливий Почесний список Г.-Х. Андерсена, як один з видатних здобутків сучасної дитячої літератури.
Творча спадщина письменника увійшла в золотий фонд дитячої літератури. Відповідно до соцопитувань, проведених в 1990-1992 роках Державною бібліотекою для дітей і Міністерством культури, В. Нестайко - лідер читацького інтересу.
В 2004 році чергове перевидання "Тореадорів з Васюківки" визнано Книгою року в номінації "Література для підлітків".
В 2009 році казка "Дивні пригоди в лісовій школі" увійшла в список самих популярних в Україні книг за даними продавців київського книжкового ринку "Петрівка".
В 2010-м року письменника було нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого п"ятого ступеню.
Всього за п'ятдесят років творчості В. Нестайко видав біля тридцяти книжок розповідей, казок, повістей і п'єс.
Самий популярний добуток - трилогія "Тореадори з Васюківки", що складається з частин: "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Незнайомець із 13-й квартири", "Таємниця трьох невідомих".
Посилання на онлайнові ресурси:
Джерело: http://shevlibrary.blogspot.com/2014/08/blog-post_18.html

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...